Антоніо Ферранте Гонзага

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Антоніо Ферранте Ґонзаґа)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Антоніо Ферранте Гонзага
Народився9 грудня 1687(1687-12-09)[1]
Гуасталла, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья
Помер16 квітня 1729(1729-04-16)[1] (41 рік)
Гуасталла, Провінція Реджо-Емілія, Емілія-Романья
Титулгерцог[2]
ПосадаСписок королів Італії
РідГонзага (рід)
БатькоVincenzo Gonzaga, Duke of Guastallad
МатиMaria Vittoria Gonzagad
Брати, сестриEleonora Luisa Gonzagad, Marie-Isabelle de Guastallad і Джузеппе Марія Гонзага

Антоніо Ферранте Гонзага (італ. Antonio Ferrante Gonzaga; 9 грудня 1687 — 16 квітня 1729) — 5-й герцог Гуастальський в 1714—1729 роках.

Життєпис

[ред. | ред. код]

Походив з династії Гуастальських Гонзага. Старший син Вінченцо Гонзага, герцога Гуасталльського, і його другої дружини Марії Вітторії Гонзага. Народився 1687 року в Гуасталлі. Спроба долучитися до бойових дій під час війни за іспанську спадщину довела про відсутність у нього військового хисту. У 1714 році після смерті батька успадкував герцогство. Виявив нелюдимість й недовірливість, що ймовірно було наслідком поверхневої освіти, природного каліцтва (він кульгав) та стресу, внаслідок окупації герцогства французами у 1702—1706 роках. Приховував усе під брутальним характером. Найбільше полюбляв полювання.

Він був заручений з Марією Кароліною Собеською, онукою Яна III Собеського, короля Речі Посполитої, але та відмовилася. Тому одружився з Маргаритою Чезаріні. Невдовзі запідозрив молодшого брата Джузеппе у змові, тому наказав того схопити та вивезти за межі герцогства, де тримав в ув'язненні.

1725 року помирає дружина. 1726 року встановив дипломатичні відносини з Російською імперією, звернувшись листом до імператриці Катерини I. 23 лютого 1727 року в Дармштадті пошлюбив Теодору, доньку принца Філіпа Гессен-Дармштадтського.

1729 року Антоніо Ферранте живцем згорів у результаті нещасного випадку: прийшовши з полювання як зазвичай намастив тіло спиртом та підійшов до каміна, внаслідок чого в момент спалахнув. Владу успадкував його молодший брат Джузеппе Марія Гонзага.

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. а б в Pas L. v. Genealogics — 2003.
  2. Catalog of the German National Library

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Brown, Clifford M.; Delmarcel, Guy; Lorenzoni, Anna Maria; Brown (1996). Tapestries for the Courts of Federico II, Ercole, and Ferrante Gonzaga, 1522-63. New York: College Art Association. p. 62
  • Hatton, Ragnhild Marie; Oresko, Robert; Gibbs, G. C.; Scott, Lecturer in Modern History H. M.; Scott, H. M. (1997). Royal and Republican Sovereignty in Early Modern Europe: Essays in Memory of Ragnhild Hatton . Cambridge: Cambridge University Press. p. 153. ISBN 9780521419109